Філософія це просто чи складно? Що ж таке філософія і чого вона така складна?
Для більшості філософія це дуже складно. Більшість довідників своїми неоковирними визначеннями лише затуманюють тему. Особливо Вікіпедія, мета якої — або перекрутити істину, або зродити ненависть до неї.
Відповідь на питання “що таке філософія” може виникнути лише з філософської практики. Лише філософ розуміє що таке філософія і навіщо вона потрібна. Звісно, якщо цей філософ — неоплатонік.
Отже, філософія це внутрішнє, цехове, таємне знання?
Так, але ми спробуємо за допомогою доступного нам метафоричного способу осягнення зробити шпаринку в дискурсивному, аби підгледіти таємницю.
Філософія — це екстремальне мислення. І як все екстремальне, філософія пов’язана з небезпекою саморуйнування.
Уявіть інструмент, який намагається сам себе вдосконалити. Він може себе зламати.
Попри те іноді ми розуміємо, що інструменти є важливішими й цікавішими за те, що ми робимо ними. Адже робимо ми, а інструменти надає нам Бог. Багато хто колекціонує старовинні шаблі, мало хто — черепи розкраяні ними. Попри те, що це шаблі створені для черепів, отже, в ієрархії вартостей мали б стояти нижче.
Наша здатність мислити (тобто не лише редукувати, але й узагальнювати) дана нам для виконання простих завдань виживання.
Як народилася філософія
Але якось Фалес відчув, що мислення цікавіше за побутове завдання, яке воно розв’язує, що пізнавати світ важливіше, ніж годуватися ним, що треба шукати першопричини, а наслідками можна знехтувати.
Так народилася філософія — вищий прояв іраціональності людської природи. “Розважання за всезагальне з точки зору всезагального” – як каже Гегель, а старий слів на вітер не кидав, він сам і був вітром.
Філософія — це саморефлексія європейської (континентальної) культури. За межами континентальної Європи (якщо включити сюди й тимчасово втрачені території Малої Азії) філософії не існує.
Як багато хто відмічає, англійці й американці принижують філософію до лише методології. Вони суцільно є вульгарними позитивістами й редукціоністами (на шляхетному симпозиумі нема страшнішої лайки, ніж звинуватити людину в позитивізмі й редукціонізмі).
Англійці є поганаими філософами, позаяк є добрими спортсменами. Те, що на континеті філософія, у англійців спорт.
Сутність англійського спорту — найкращим чином розвинути ті навичнки, які ніколи не знадобляться в житті.
Попри те, наприклад, у гольфі незрівнянно більші призи, ніж у кульовій стрільбі.
Гольфом греків і німців є філософія. Справа в тому, що людина створена для ІНШОГО. Ми казали про інструменти, так ось людина — це інструментальна істота, створена для втілення великих абстракцій. Коли людина не жертвує собою заради них, коли вона працює для себе, зосерджується на своєму, вона невротизується.
Яка абстракція може бути вищою за філософську абстракцію?
Лише фанатики, подвижники і звитяжці здатні підтримувати психічний баланс. Хоча піддаються фізичним небезпекам. Супутником філософа є меланхолія, але вона шляхетніша за інтелектуальне самозадоволення наприклад примітивного дарвініста чи не приведи Господи айтішника!
Більшість людських функцій, в тому числі інтелектуальних, автоматизована. Людина значно більшою мірою є машиною, ніж хотілося б поетам.
Під час філософського розважання людині буває вдається вирватися за межі механічного, детермінованого мислення, отже, існування.
Хіба подолання внутрішньої машини… вірніше так: хіба становлення ЛЮДИНОЮ не є виправданням марнування часу на філософію?
Побутують означення “індійська філософія”, “китайська філософія” тощо. Це вульгаризми. Філософія є лише європейська. Інше — збірки анекдотів. Іноді дотепних.
Як зазаначалося вище, ми підглядаємо у шпаринку. Наш оптимізм побачити бодай щось грунтується на тому, що хоча філософія і ховається від нас, проте філософа ми таки здатні вполювати й бодай побіжно препарувати.
На які питання відповідає філософія?
Неоплатонік Саллюстій – персонаж п’єси “Після” – каже:
На питання “ЯК?” відповідає натурфілософія. А філософія відповідає на питання “НАВІЩО?”.
Наприклад: “навіщо є дещо, а не ніщо”? Багато хто вважає, що це і є головне питання філософії, але не я.
Бо головне питання філософії: що і наві-що є філософія.
Коли ти розмірковуєш про себе, ти розмірковуєш не про себе, але про себе, який розмірковує. Тобто, про міркування про себе. Інакше не вдається. Коли ти замислюєшся над світом, ти замислюєшся не над світом, а над думкою про світ. Отже, що б не ставало предметом філософії, врешті решт її предметом виявляється вона сама.
Тому, не зважаючи на весь технологічний прогрес, за останні півтори тисячі років, ні людина, ні світ не змінилися. Так, муляру з Антіохії було б важко зрозуміти програміста з Ай Бі Ем, але Прокл легко порозумівся б і з Гегелем і з Хайдегером.
Амінь.