Філософія стоїцизму

Стоїцизм це філософія зради чи перемоги?

Стоїцизм – що це за філософія?

Якщо спробувати визначити сутність стоїцизму в кількох словах, то найкраще це вдалося колишньому президенту і прем‘єру московії Медвєдьєву: «грошей нема, але ви тримайтеся». Цією фразою філософія стоїцизму була завершена, адже набула досконалої повноти.

Стоїцизм виник в еліністичній (античній) Греції, як реакція на екзистенціальну розгубленість. Що, з одного боку, надає цьому вченню утилітарного характеру, не дозволяючи уповні характеризувати його саме як філософію, з іншого – пояснює моду на стоїцизм, яка знову виникла у сімнадцятому столітті й триває донині, переважно серед атеїстів, агностиків, або інших простуватих людей практики, загалом, далеких від філософії – військових, підприємців, тощо.

Антична філософія
Залишки міста Кітіон (Citium) на Кіпрі. З цього міста походить Зенон – засновник стоїцизму (заснував стоїцизм в Афінах)

Основні імена та загальні засади стоїцизму

Стоїцизм був заснований Зеноном Кітійським наприкінці 4го ст до н.е. в Афінах. Назва вчення походить від Строкатої Стої – галереї у північній частині Афінської агори. Оскільки Зенон не мав достатніх коштів на відкриття своєї академії, то збори учнів проходили там, з можливістю перехожих долучитися до дискусій.

Антична філософія
Строката Стоя – галерея у північній частині Афінської агори. Саме тут Зенон розказував трудящим за філософію стоїцизму.

Екстраполюючи ситуацію на сучасність, можна сказати, що стоїцизм виник як такий собі вуличний андеграунд на противагу академічній філософії тих часів. У Давньому Римі апологетами римського стоїцизму були раб грецького похождення Епіктет, вихователь Нерона Луцій Анней Сенека та імператор Марк Аврелій.

На цих прикладах бачимо, що стоїцизм не є аж надто добрим для педагогіки. Ні Нерон, ні Коммод, виховані в атмосфері стоїцизму, не є зразками людяності. Також можна згадати ще кілька імен – Посідоній та безпосередні учні Зенона – Клеанф і Хрисип.

Філософія стоїцизму
Римський імператор Марк Аврелій – прихильник стоїцизму, залишив свої стоїчні записи “Наодинці з собою” – дуже депресивні нотатки призначені не для публічного вжитку.

Поділення Зеноном філософського вчення на три розділи

1. Логіка. За образним виразом, походження якого, знову-таки, приписується Зенону, прирівнюється до “огорожі, що захищає сад” – інакше відтинає все зайве й непотрібне, рівно як і усуває протиріччя. Іншими словами, вчення стоїків було засноване саме на логічному, раціональному підході, використовувало, аналітичні досягнення свого часу;

2. Фізика або ж “дерево саду”. Уявлення стоїків про світ, вірогідно, не вирізнялися з продукованих античністю загалом. Світ, згідно стоїків, являє собою єдиний організм, керований вищою, іманентною йому силою – фатумом. Провидінням і людина в цьому світі виступає як посередник між ідеальним та матеріальним, між божественним та тваринним. Тіло, матеріальне та залежне від зовнішніх умов, пов”язує людину з тваринами однак інтелект, логос – із богами.

3. Етика або ж “плоди дерева”. Вже з визначення етики як плодів можна бачити, шо саме їй відведена центральна роль у стоїчному вченні. І це привід поговорити про неї окремо.

Етика стоїцизму

Саме за етику, загалом, це вчення й пам’ятають вже понад дві тисячі років. Сенс життя за стоїцизмом полягав в упокоренні об’єктної, матеріальної частини людини суб’єктній, духовній та досягення через це атараксії – стану внутрішньої свободи та незворушності перед лицем коливань, властивих дійсності.

Аскеза як обов”язок. Виконання цього обов”язку як справжнє щастя по ту сторону будь-яких евдемоністичних че гедоністичних мотивів і станів. Свобода як відсутність прив”язаності до будь-чого а, значить і страху щось утратити – ось деякі з фундаментальних мотивів стоїчної етики.

Лише та людина, яка живе дисципліною, тримає свої тіло й психіку в певних фунціональних обмеженнях, розглядається як така, що вповні здійснює свою функцію посередника між духовним та матеріальним, видимим та невидими, прикладом власних вчинків і засвідчує наявність у реальності більш глибинного виміру.

Рівно цей самий мотив, до речі, вкладався і вкладається в мусульманське поняття “шахід”, що в перекладі саме і означає “свідок”. І, раз уже згадано арабів та шахідів, можна сказати кілька слів про ставлення стоїків до самогубства.

Афганські таліби
Афганські шахіди, можливо всі ці добрі люди є палкими прихильниками стоїцизму

Загалом, воно було спокійним. Вважалося, що якщо обставини життя роблять його гіршим ніж смерть, то людина має повне право своє життя скоротити.

В той же час, можна згадати промову Цицерона, який загалом, йдучи зі стоїчних позицій прирівнював життя до війни, людину до солдата а самогубство до дерезтирства інакше – слабкості. Тож, резюмуючи, проти самогубства стоїки нічого не мали. Однак здійснювати його без поважних причин, скажімо, задля привернення уваги чи з нещасливого кохання, вважалось поганим смаком.

Стоїцизм і сьогодення

Як уже згадувалось на початку, ідеї стоїцизму доволі поширені нині, настільки, що хтось навіть говорить про неостоїцизм. Чому так – цілком зрозуміло. Занадто спокійні часи, в які ми живемо, змушують людей шукати відповіді на питання про сенс власного існування. Про засади, з яких можна зустрічати виклики власної психіки і стоїцизм обіцяє те й інше.

Стоїцизм і сьогодення
Сучасні люди – агностики, атеїсти, шукачі сенсів. Саме серед таких людей дуже популярний стоїцизм.

Знамените стоїчне “роби що повинен і будь, що буде” й досі лишається девізом людини, яка зацікавлена в збереженні власної суб’єктності (чи людяності, що одне й те саме). Однак, як знову-таки, вже згадувалося, сучасні інтерпретації стоїчної філософії мають, частіше за все, редукований характер, беручи виключно етику й забуваючи про більш загальні речі, які, можливо, і не мають безпосереднього значення, але створюють необхідний для розуміння контекст.

А це, в свою чергу несе загрозу того, що з живого й актуального вчення сучасний стоїцизм перетвориться на черговий феномен духовного матеріалізму, споживацький продукт, який розважає та заспокоює але не вчить.

Щось на кшалт сучасної йоги чи віканства чи іще чогось подібного. Тож, усе-таки, краще знайомитися з оригінальними джерелами. Тим більше, книг по стоїцизму до нас дійшло  не так багато – “Наодинці з собою” Марка Аврелія, корпус написаного Сенекою та збірки афоризмів від інших.

У той же час, сама наявність попиту на філософію стоїцизму зокрема безумновно, позитивний симптом. Симптом пробуждення.

Пошир цю статтю в соцмережах!

Share on facebook
Share on twitter
Share on linkedin
Share on pinterest
Share on reddit
Share on telegram
Філософська школа

Купити постійний доступ до вебінару за 900 грн.

Менше ніж коштує квитов до Лувру