Античність повторюється в сучасному світі. Деякі активісти намагаються запровадити моду на античний гомосексуалізм. В чому ж полягає філософія античного гомосексуалізму і чим він відрізняється від сучасного?
Чисельність білих у світі (в абсолютних і відносних цифрах) стрімко скорочується на всіх континентах. Раса вимирає. Чим переймаються білі? Борються за права людей з іншим кольором шкіри. Дедалі менше людей в Європі та Америці здатні сприймати глибокі смисли європейської культури та античність. При цьому, улюблена теза європейських “інтелектуалів”: європейська культура не є виключною, вона лише одна з багатьох рівнозначних, вірніше, серед багатьох рівнозначних вона найменш значуща. Такі панують настрої.
Чому античність та філософія нині не в моді?
Брудних, вонючих середньовічних європейців всьому навчили чисті, духмяні араби та євреї, а нині вчать чорні африканці, китайці та оті індуси з помаранчевими крапочками на лобі.
Європейці (включно з українцями) та американці п’ють неймовірну кількість алкоголю, вживають величезну кількість наркоти, не відають за жодні сексуальні обмеження, абортують мільйони ненароджених дітей, денаціоналізуються.
Проблеми сучасного суспільства
Проти чого борються європейські уряди, фонди громадські організації? Проти деморалізації? Ні, проти Церкви, філософії, античності. Ніколи за останні півтори тисячі років статеві збоченці не мали такої свободи збочень, такої масованої пропаганди, таких зручностей, як нині. Проте уряди, фонди та громадські організації борються за те, щоб перетворити їхні зручності на привілеї. Ті хто захищають права збоченців, хочуть щоб збоченці отримали більше прав, ніж нормальні чоловіки й жінки. Як у відомому анекдоті: “вчора за педерастію ув’язнювали, нині це визнають нормою, завтра зроблять обов’язковою”. Це не зовсім жарт. Ми маємо приклади суспільств з обов’язковою педерастією.
В деяких районах Афганістану (до талібів) побутувала традиція (традиція в традиційному суспільстві є більш обов’язковою, ніж закон) віддавати хлопчика на виховання дорослому з іншої родини. Цей дорослий готує хлопчика до дорослого життя. Одним з педагогічних методів є сексуальний контакт між ними. Поголовно всі хлопчики отримують досвід пасивного гомосексуалізму. Лише таліби змогли викорінити цей огидний звичай. Після тимчасового розгрому Талібану американцями, звичай відновився (це було частиною демократичного оновлення країни), і нині талібам доводиться долати його знову.
Антична філософія та язичницький гомосексуалізм
Підвалини нашої культури, філософії, цивілізації заклала античність – греки й римляни. Вони були геніальні. Але язичництво накладало свій хворобливий відбиток і на них. Вам часто доводиться чути волання невігласів: розповсюдження християнства занурило античний світ у кризу і призвело до падіння Римської цивілізації.
Справа в тому, що глибока криза античного та давньогрецького світу розпочалася щонайменше років за сто до того, як Церква була легалізована. Саме християнські імператори і солдати, попри величезні зовнішні труднощі й небезпеки, зуміли продовжити ще на сто п’ятдесят років існування Західної римської Імперії й на тисячу років блискуче існування Східної Римської Імперії. Церква цивілізувала варварів і побудувала нову Європу, яка згодом розпоширила своє володарювання на весь світ.
Ритуал соціальної ініціації
Церква рятувала античну культуру, але дещо античне вона душила. Античне суспільство було наскрізь гомосексуальне й збочене. Попри те, як зазначають дослідники, ні у древніх греків, ні у античних римлян, ніколи не існувало поняття гомосексуальності. Вони не розрізняли гомосексуалізм і гетеросексуалізм, лише пасивність і активність. Грецька педерастія — ритуал соціальної ініціації. Через ритуальне сполучення чоловіка з хлопчиком, сперма дорослого робила останнього чоловіком.
Нинішні захисники прав сексуальних збоченців заспокоюють нас тим, що буцімто сексуальні девіації є вродженими. Якщо їх пропагувати у школах, це нібито не призведе до зросту числа збоченців серед учнів. Проте, з європейського історичного досвіду античної доби бачимо, що людська психіка дуже пластична, що соціальне прийняття збочення може більшість населення спонукати до практикування збочень. Давні греки злягалися з дуже юними громадянами.
Вважалося, що сексуальним об’єктом може бути лише особа, в якої не з’явилося волосся на тілі. Рабів і негромадян можна було статево користати в протиприродний спосіб завжди. Нинішні захисники прав сексуальних меншин теж надзвичайно цікавляться юним поколінням, доступом до освіти, декриміналізацією статей за статеві стосунки з молодняком.
Філософія античних греків
На “виправдання” афінян можна зауважити, що в афінській педерастичній парі учасники ніколи не обмінювалися ролями. Дорослий громадянин мав право перебувати лише в активній ролі. Якщо пасивний гомосексуал бував помічений в участі в політиці, його страчували. Фіванці були більш ліберальні. Натомість римляни вважали не допустимим перебування хлопчика з доброї сім’ї у пасивній ролі. Римлянин міг собі дозволити лише домінування. Сенека-старший казав: підкора (в тому числі сексуальна) – це злочин для вільнонародженого, неуникненість для рабів, обов’язок для вільновідпущеників. Тобто, не лише раб, але й вільновідпущеник був зобов’язаний служити своєму пану і патрону ротом і дупою.
А як щодо дівчат? Дівчинка в античній Греції вважалася недоторканою лише до 7 років. З 7 до 12 років віталися дорослі ігри, можливі за умов статевої незрілості. Після 12 лише народження й повне забуття всього, що стосується ероса.
Вважалося непристойним, якщо жінка отримувала задоволення від статевого акту чи відчувала закоханість у чоловіка.
У римлян активний гомосексуалізм вважався доброчесністю. Щоправда, в період принципату, траплялися відхилення від старовинних звичаїв. Для прикладу, принцепс Нерон заохочував укладення гомосексуальних шлюбів. Римляни були більше за Фройда хворобливо зосереджені на чоловічому статевому органі. Непристойні статуетки Пріапа з величезним фалосом стояли в кожному домі, на кожному даху, на кожному полі, на кожному перехресті, над кожним маяком. Центральним релігійним культом Риму був культ Вести.
Що заохочувала античність
Діви весталки (їхня дівочість охоронялася законом, за втрату дівочості весталку страчували) підтримували у храмі вогонь, який ніколи не мав загаснути. Але вшановували весталки напружений чоловічий фалос. Щороку 17 березня всі хлопці, які вперше одягнули дорослу тогу, везли містом колісницю фасцинуса (фалоса). Камінь Тутун- мутун, у вигляді фалоса, стояв на Велієвім пагорбі. На нього під час весільної церемонії садовили молоду. Були обов’язковими ритуальні оргії, на яких практикувалося не лише масове злягання, але й людські жертвоприношення. Лише у 186 р. до Р.Х. число учасників оргій було обмежене п’ятьма, а людські жертви заборонені. Тобто, античність заохочувала таку поведінку та світоглядну філософію.
За ці веселі звичаї й практики можна розповідати нескінченно. От саме їхнє знищення й не можуть пробачити християнам нинішні гомо-інтелектуали. В червертому — п’ятому століттях після народження Христа, Церква врятувала цивілізацію від варварів, а світ від бісів цивілізації. Нині і варвари, і біси повернулися, а Церкву майже поховали. Проте “наш Бог вміє виходити з могили!”