Антична філософія мала визначну роль для розвитку людства. Цей період в науці та людській свідомості можна легко порівняти з першим етапом дорослішання дитини: вона задає безліч питань, шукає на них відповіді і починає несвідомо закладати фундамент майбутньої особистості. Цей період залишив по собі величезну культурну спадщину, дозволив нам теперішнім досягнути того, що ми маємо зараз. Тому надзвичайно важливо усвідомити, з чого ж усе почалося та яке це має значення в світових масштабах.
Антична філософія загальна характеристика
Умовним початком античної філософії орієнтовно вважається 585 рік до нашої ери, коли грецький мудрець та вчений Фалес передбачив сонячне затемнення, а закінченням є 529 рік нашої ери, коли було закрито Платонівську академію в Афінах.
Філософія виникає в Мілеті приблизно в середині сьомого ст. до Р.Х., саме тоді, коли виникає незалежна (у власних очах) особистість. Згодом вона швидку поширюється також у полісах Великої греції. Нова якість екзистенції виростає не лише з політичної і соціальної ситуації полісу, але також із симпозіуму — дискусій за вином – улюбленої розваги греків. Поглиблена рефлексія світу і себе здійснювалося через нове мистецтво, одним з жанрів якого стала філософія.
Хронологічні рамки античної філософії досить розмиті. З погляду історії, розвиток цього вчення умовно можна поділити на 5 періодів:
- Натуралістичний;
- Гуманістичний;
- Класичний;
- Період епохи еллінізму;
- Неоплатонізм.
Кожен з них славиться своїми представниками та напрямками мислення, має свою етику та функціональність, тобто намагається знайти відповіді на різні питання людського буття.
Антична філософія асоціюється з такими іменами: Фалес, Піфагор, Геракліт, Ксенофан, Демокріт, Сократ, Платон, Аристотель, Епікур та інші.
Як розвивалась філософська думка античності
Антична філософія коротко і в загальних рисах була описана вище. Зараз варто розглянути етапи розвитку та характерні для них риси більш детально не з точки зору історії, а враховуючи саме філософський контекст.
Розпочати необхідно з натуралістичного етапу. Він виник в 7-5 столітті до нашої ери та характеризується розглядом проблеми світобудови в єднанні з природою. Найбільш відомими представниками є Фалес та Піфагор.
Далі знаходиться етап античної класичної філософії. Цей період відрізняється появою систематизованих вченнь та переходом зацікавленості філософів з природи на питання етики, моралі та способів людського мислення. Саме в цей період з’явилися софісти, основоположник філософії Сократ та його найбільш відомі послідовники – Платон і Аристотель.
Надалі, Платон в античній філософії зміг розповісти світові про образ Сократа в науці, його спосіб вести діалоги та роздумувати над ідеями світу.
Наступним етапом можна вважати античну філософію епохи еллінізму. В цей період відбулася повна відмова від основоположних філософських систем та перехід до проблем етики, сенсу і цінностей людського життя.
Разом з формуванням кожного періоду відбувалося формування людської свідомості. Філософи знаходили відповіді на складні питання устрою звичного буття, розвиваючи відомі нам сучасні науки. Водночас, задавалися новими етичними питаннями і проблемами, деякі з яких залишаються нерозв’язаними й сьогодні.
Де можна дізнатися про античну філософію детально?
Існує безліч книг, в яких детально описаний цей надважливий період для людської історії та свідомості. Зокрема, варто прочитати П’єра Адо «Що таке антична філософія?» та Валентина Асмус «Антична філософія».
До речі в книзі Адо «Що таке антична філософія?» автор користається нагодою та викладає власне бачення відповіді на це питання. Він ділиться з читачами власним баченням та концепцією цієї науки, чим приносить неоціненний вклад в її дослідження того періоду.
Чому антична філософія така цінна для людства?
Антична філософія допомогла закласти культурні основи, які і визначили подальший вектор розвитку європейської філософії. Вона стала першою опорною точкою, на яку стало людство у своєму розвитку, щоб вийти з темної печери незнання.
Появу філософії спричинила також специфічно еллінська (а згодом європейська) невгамовна спрага нових ідей. Якщо попереднім цивілізаціям є притаманним страх нового, то елліни боялися нудного, перетравленого. Елліни готові були повсякчас чути нове про себе і про світ, отже отримувати нове узагальнення. Філософія так і залишилася специфічно європейським мистецтвом. В подальших тисячоліттях ічого подібного так і не виникло за межами європейської культури. Так звана “східна філософія” – це лише збірки афоризмів, які здаються дотепними лише в європейських перекладах і переспівах.
Однак, антична філософія подарувала світові унікальні імена, які мали значний вплив на історію, допомогла людству стати на ноги та почати рухатися вперед з неймовірною жагою до знань.